фото©


Ой заграй нам пісню, кобзарю, кобзарю
Таку щоб співати козаку й володарю.
Від музики той щоб линув запах полину,
Та й серце нам тішила у лиху годину.

Заграй таку пісню щоб змовкли гармати,
Та у порожній хаті не плакала б мати.
Почують цю пісню від Карпат до моря,
І не буде у Вкраїні ніякого горя.

Бо досі лише сурми грають на сполох,
Й парубків поглинає вогнерукий Молох.
Нема пісні чарівної - і стоять в обороні,
Лицарі могутні закуті у броні.

Олексій С. Желєзнов